Так добре, що я все це зрозумів
А може переконати не зумів
Ти все казала, треба щось міняти
А я не знав, із чого починати
Ти говорила, так не може бути
А я боявся щось перевернути
Ми так хотіли щастя для обох
Та кожен з нас боявся зробити крок
І наче поруч, та такі далекі
Удвох шукали спокою й безпеки
Ховали почуття за словом потім
І загубилися у власнім світі
Якщо боятись, можна все втратити
Якщо мовчати, можна не дочекатись
Якщо ховатись від того, що болить
То для чого серцю взагалі любити?
Тоді для чого ми закохались?
Для чого душами так міцно обіймались?
Для чого мріяли про спільне завтра
Якщо сьогодні нам забракло правди?
Тоді для чого ми закохались?
Якщо від щастя власного ховались?
Ми так боялися усе зламати
Що навіть не наважились почати
А може щастя було зовсім близько
Та ми самі поставили ту риску
І найболючіше тепер мені
Що ми програли, навіть не почавши гри
Ти пам'ятаєш наші розмови?
Коли між нами не було умов
Коли мовчання не було стіною
А просто миттю між тобою й мною
Тепер я знаю, не буває вчасно
Коли чекаєш, поки стане ясно
Бо час не пише нам листів назад
І не поверне те, що втратили колись
Ти хотіла змін, я шукав причини
Ми обоє стали заручниками хвилини
І поки думали, як правильно зробити
Забули найважливіше, просто жити
А хто сказав, що буде легко нам?
Що щастя саме прийде по слідах?
Можливо, треба було не тікати
А просто разом труднощі долати
Тоді для чого ми закохались?
Для чого душами так міцно обіймались?
Для чого мріяли про спільне завтра
Якщо сьогодні нам забракло правди?
Тоді для чого ми закохались?
Якщо від щастя власного ховались?
Ми так боялися усе зламати
Що навіть не наважились почати
А може щастя було зовсім близько
Та ми самі поставили ту риску
І найболючіше тепер мені
Що ми програли, навіть не почавши гри
А знаєш, я не звинувачую тебе
І не кажу, що винна ти одна
Я теж боявся змінити усе
Хоч розумів, дорога в нас одна
Та є питання, що не дає спати
Чи можна щастя просто так віддати?
Чи варто відпускати почуття
Коли любов ще досі не згасла?
Тоді для чого ми закохались?
Чому ж ми так від щастя захищались?
Ми все життя боялися втратити
А треба було просто покохати
Тоді для чого ми закохались?
Щоб через страх чужими залишатись?
Якщо любов це ризик і політ
То я готовий знову зробити крок у світ
Не обіцяю, що не буде болю
Не обіцяю нам ідеальну долю
Та знаю точно, зрозумів одне
Любов не житиме, якщо від неї втечеш
Як добре, що я все це зрозумів
Шкода лише, що вчасно не зумів
А може ще не пізно щось міняти?
