Я купую два квитки у кіно
Хоч приходжу один вже давно
І смішно самому, ну що за дива
Моя пам'ять ще думає, що нас два
Я навчивсь без тебе вставати
Не шукати причин написати
Та у звичках лишився твій слід
Наче ти ще зі мною, хоч нас більше ні
І ніби життя не змінилося
Люди спішать у своїх справах
Тільки щось усередині збилося
І ніяк не стає на місця
Я вже знаю, не буде як було
Не повернеться наше тепло
Та одне моє серце забуло
Що для тебе усе вже пройшло
Не моя, ти більше не моя
Стогне серце і болить душа
Не моя, ти більше не моя
Розум знає, серце не прийма
Не моя, ти більше не моя
А любов ще в пам'яті жива
Я навчився говорити не моя
Та чомусь душа не вірить у слова
Не моя, не моя
Більше не моя, не моя
Не моя, не моя
А душа ще кличе тебе здаля
Я тепер не рахую хвилини
Не складаю майбутнє на двох
І здається, що я вже навчився
Не губитись від згадки про нас
Друзі кличуть мене на вечірку
Я сміюся, танцюю, живу
І ніхто не помітить тієї невеликої тріщини в слові люблю
Ми не стали ворогами
Не шукали хто кому винен
Просто стали двома берегами
Між якими немає стежини
Ти тепер не моя половина
І я більше тебе не тримаю
Та буває така хвилина
Я по звичці тебе виглядаю
Я вже знаю, не буде як було
І давно не чекаю дзвінка
Але серце моє не забуло
Як колись називало тебе моя
Не моя, ти більше не моя
Стогне серце і болить душа
Не моя, ти більше не моя
Розум знає, серце не прийма
Не моя, ти більше не моя
А любов ще в пам'яті жива
Я навчився говорити не моя
Та чомусь душа не вірить у слова
А знаєш, що найдивніше буває?
Не те, що людина йде
А те, що ніхто вже тебе не тримає
А серце все ще за нею йде
І я не прошу повернути минуле
Не хочу міняти нічого назад
Лиш хочу, щоб серце нарешті збагнуло,
Кохати не значить належати нам
Не моя, ти більше не моя
Стогне серце і болить душа
Не моя, ти більше не моя
Розум знає, серце не прийма
Не моя, ти більше не моя
І нехай ще пам'ять ожива
Я навчуся бути просто собою
Навіть якщо більше не з тобою
Не моя, не моя
Більше не моя, не моя
Не моя, не моя
А колись я називав тебе моя
