Ти знаєш, я не пишу віршів
про ідеальне,
про блиск зірок і про кохання
монументальне.
Я просто бачу в тобі себе, лиш трохи кращого,
і це вже достатньо,
це вже щось справжнє.
Не ідеальні,
але справжні,
без пафосу, без зайвих слів і прикрас.
Не хочу багато,
хочу лише одного,
щоб це все було варте нас.
Я не обіцяю, що завжди буде легко,
будуть сумніви, моменти, що нелогічні.
Але я знаю точно, що є одне,
що наші почуття, це щось, що завжди буде жити.
Не ідеальні,
але справжні,
без пафосу, без зайвих слів і прикрас.
Не хочу багато,
хочу лише одного,
щоб це все було варте нас.
У-у,
варте нас.
У-у,
варте нас.
Бо так втомився від ігор і масок,
від цього світу, де все несправжнє.
Давай будуємо щось своє, щось, що має сенс,
щось, що варте всіх
наших зусиль.
Не ідеальні,
але справжні,
без пафосу, без зайвих слів і прикрас.
Не хочу багато,
хочу лише одного,
щоб це все було варте нас.
Варте нас.
У-у,
варте нас.
Варте нас.
Варте нас.
