Українські народні пісні - голос століть
Народна пісня - багатовіковий пласт українського фольклору, який досі формує музичний код нації. У 2008 році ЮНЕСКО включила українську народну пісенну традицію до списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Український пісенний фольклор поділяється на кілька великих груп:
- Ліричні - про кохання, розлуку, тугу («Ой у вишневому саду», «Чорнії брови, карії очі»)
- Обрядові - весільні, купальські, веснянки, колядки, щедрівки
- Історичні та козацькі - думи кобзарів, пісні про гетьманів і війни («Гей, наливайте повнії чари», «Ой на горі та й женці жнуть»)
- Родинно-побутові - про сімейне життя, материнство, дитинство
- Жартівливі - коломийки, частівки, веселі застільні
Класика для співу
- Ой у вишневому саду - найвідоміша українська народна пісня про кохання
- Цвіте терен - лірична, виконується а капела
- Чом ти не прийшов - балада
- Несе Галя воду - жартівлива застільна
- Ой, у лузі червона калина - пісня січових стрільців, національний символ
Сучасні інтерпретації
Народні мелодії активно реінтерпретують у новій музиці: DakhaBrakha (етно-хаос), ДахаБраха, ONUKA (електронні аранжування), Тельнюк (камерні версії), Курбаси, Божичі (автентичні польові записи), Go_A (народна електроніка, Євробачення-2021).