Я губ твоїх ледь торкаюсь,
І серце з грудей вилітає.
А час десь за нами губиться,
І світ на секунду спиняє.
Волосся твоє неслухняне
Лягає на ніжні плечі,
А я все дивлюсь і не знаю,
Чим заслужив цей вечір.
Ти пальцями водиш по скронях,
Смієшся тихенько, без звуку,
А я ніби вперше у світі
Боюся відпустити руку.
Неначе це сон, неначе не може так бути,
А хочеться міцно до себе тебе пригорнуть,
Щоб навіть повітря між нами не стало,
Бо серце тебе вже давно упізнало.
А ти підійди ще ближче,
Щоб подих змішався з моїм.
Хай зорі спускаються нижче,
А ми не розкажемо їм.
Я губ твоїх знов торкаюсь,
І все, що боліло, минає.
Я в тебе поволі закохуюсь,
А серце вже міри не знає.
І хай за вікном цілий всесвіт своїми дорогами мчить,
Мені б у твоїх обіймах хоч трішечки вічно пожить.
Ближче, ближче, ще на подих, ще на дотик, ще на мить.
Я ніколи не знав, що щастя може так тихенько звучить.
На кухні давно охолонув
Наш чай у двох білих горнятках.
Ти босим ідеш коридором,
А я тебе ловлю на п'ятках.
Ти кажеш, та годі, пусти вже,
Та сама смієшся й горнешся.
Якби не склалося завтра,
Цю мить мені не зітреш ти.
У тебе на шиї родинка,
Яку я цілую крадькома,
І раптом звичайна кімната
Стає найтеплішим із домів.
І я не питаю, що буде із нами,
Не міряю щастя роками й словами,
Лиш ніжно торкаюсь долонею щоки,
Й хочеться бути так близько, допоки...
А ти підійди ще ближче,
Щоб подих змішався з моїм.
Хай зорі спускаються нижче,
А ми не розкажемо їм.
Я губ твоїх знов торкаюсь,
І все, що боліло, минає.
Я в тебе поволі закохуюсь,
А серце вже міри не знає.
І хай за вікном цілий всесвіт своїми дорогами мчить,
Мені б у твоїх обіймах хоч трішечки вічно пожить.
Ти знаєш, я стільки всього загадував,
Дивився на зорі ночами,
А щастя прийшло без попереджень
І просто торкнулось плечима.
Не треба ні клятв, ні обіцянок,
Ні гучних і красивих промов.
Ти голову кладеш мені на груди,
І я розумію без слів,
Що таке любов.
А ти підійди ще ближче,
Так близько, як тільки змогла,
Щоб навіть холодної ночі
Ти поруч зі мною цвіла.
А я губ твоїх ніжно торкаюсь,
І серце з грудей вилітає.
Якщо це мені тільки сниться,
Хай ранок мене не шукає.
Бо хай за вікном цілий всесвіт своїми дорогами мчить,
Мені б у твоїх обіймах
Хоч трішечки вічно пожить.
Я губ твоїх знов торкаюсь,
А серце себе не тримає.
Ти тихо до мене всміхаєшся,
І більше нічого не треба.