Мені далеко за 20. Що я нажив?
Декілька шрамів на серці, та все ж не зломивсь.
Немає палаців, немає мільйонів,
Зате не продав свою душу за гроші й корони.
Я бачив, як друзі ставали чужими,
Як ті, кого любиш, проходили мимо,
Як мрії ламались об стіни життя,
Як важко бувало знайти майбуття.
Я падав, вставав, знову йшов крізь тумани,
Ховав за усмішкою давнії рани.
Бувало, що й плакав, коли всі спали,
Бувало, що руки від болю тремтіли.
Та ранок приходив, і сонце вставало,
І серце уперто надію тримало.
Бо скільки б не била мене ця дорога,
Я досі живий, і за це слава Богу.
Не все, що хотів, я у світі здобув,
Не всіх, кого серцем любив, зберіг,
Та я не забув, ким колись я був,
І досі йду, хоч втомилися ноги.
Мені далеко за 20, нічого не маю,
Живий і добре, лиш щастя бажаю.
Далеко за 20, та ще молодий,
Кохаю, люблю, хоч світ непростий.
Хай роки летять, хай сивіють скроні,
Ще серце палає, ще є в ньому воля.
Мені далеко за 20, і я не здаюсь,
За все, що я маю, життю посміхнусь.
А хтось уже має і дім, і машину,
А хтось обіймає кохану дружину.
У когось достаток, у когось родина,
А я все шукаю своє місце під сонцем щоднини.
І часом питаю у темряві ночі:
Чому не збувається все, чого хочу?
Чому одні мають, не знаючи втрати,
А іншим за щастя доводиться битись?
Та я не заздрю, у кожного доля,
У кожного правда, у кожного болі.
Комусь випадають легенькі дороги,
А хтось через терни йде до любові.
Я хочу простого, щоб рідні сміялись,
Щоб ті, кого люблю, живими лишались,
Щоб вдома чекали, щоб серце любило,
Щоб вистачило на завтра і віри, і сили.
Не треба багатства, не треба корони,
Не хочу життя за чужими законами.
Хай буде хоч хліб, тепла хата і чай,
І голос коханий, не сумуй, обіймай.
І нехай на руках не блищить золото,
І нехай у кишені не густо.
Я багатий, допоки у серці тепло,
Доки там не оселилась пустка.
Мені далеко за 20, нічого не маю,
Живий і добре, лиш щастя бажаю.
Далеко за 20, та ще молодий,
Кохаю, люблю, хоч світ непростий.
Хай роки летять, хай сивіють скроні,
Ще серце палає, ще є в ньому воля.
Мені далеко за 20, і я не здаюсь,
За все, що я маю, життю посміхнусь.
А знаєш,
Колись я думав, що щастя, це гроші.
Що щастя,
Це все, що ти можеш купити.
А зараз
Я просто хочу прокидатись зранку,
Бачити сонце,
Чути голос рідної людини
І знати, що мене хтось чекає.
Бо життя,
Воно ж не про те, скільки ти маєш,
А про те, скільки тепла залишиш після себе.
Мені далеко за 20, нічого не маю,
Живий і добре, лиш щастя бажаю.
Далеко за 20, та ще молодий,
Кохаю, люблю, хоч світ непростий.
І хай мені доля ще кине каміння,
Я вистою все, поки є в серці вірність.
Хай навіть без грошей, без слави й багатства,
Я щасливий, бо вмію любити й сміятись.
Мені далеко за 20,
А душі ще 18.
Нічого не маю,
Та є що віддати:
Любов
І тепло,
І бажання кохати.
Живий
І добре.
Решта
Ще буде.
