Звучать колеса, ритм і блюз
І кожен хрест – неначе плюс
У нескінченному тумані за вікном
Дорога рівна і проста
Крізь понівечені міста:
То залізниця поміж яв'ю, поміж сном
Тобі ковток, мені ковток
В такі місця у нас квиток
Де напівтемрява навколо, напівдень
Біжить степами колія
І поза часом ти і я
На цьому потязі ми їдемо на Південь
Тобі своє, мені своє
Чи залізниця в пеклі є?
Чи там на станціях виходять покурити?
Що на прощання ти сказав?
Південно-західний вокзал –
Це вхід туди, де Бог не слухає молитви
Тобі ковток, мені ковток
В такі місця у нас квиток
Де напівтемрява навколо, напівдень
Біжить степами колія
І поза часом ти і я
На цьому потязі ми їдемо на Південь
Потяг доріг південних
Звучить за двох у венах
Бо серце змучене й пусте
Невидимий нікому
Він мчить мене додому
Туди, де морем пахне степ
Тобі ковток, мені ковток
В такі місця у нас квиток
Де напівтемрява навколо, напівдень
Біжить степами колія
І поза часом ти і я
На цьому потязі ми їдемо на Південь
Тобі ковток, мені ковток
В такі місця у нас квиток
Де напівтемрява навколо, напівдень
Біжить степами колія
І поза часом ти і я
На цьому потязі ми їдемо на Південь
Ми їдемо на Південь
