Так багато, що є сказати.
Cлів не вистачає на всіх,
Тих людей, яких час настав.
Так багато ще плакати.
Сліз не вистачає на всіх,
Тих людей, яких я не знав.
Вітер дме, а життя іде.
І де ми тут?
Нас вже немає, нас не знайдуть.
Наша книга списана вже під нуль,
Мої діти любов мою не відчують,
Але я промовчу...
Все, що сяє те злато,
Все, що біле то сніг.
Правду шукаю в кожній брехні.
Так багато ще переживати,
Та небагато так жити,
Тобі і мені.
Вітер дме, а життя іде.
І де ми тут?
Нас вже немає, нас не знайдуть.
Наша книга списана вже під нуль,
Мої діти любов мою не відчують,
Але я промовчу...