Коли знову піде сніг
І за вікнами холоди,
Він сліди пам’ятає тих,
Хто залишився молодим.
Невагомо танцює зима
Серед тьмяного світла.
В її дотиках стільки тепла —
Танемо непомітно.
Неважливо, куди приведе
Це мереживо жовтих вогнів,
Чорні руки сплячих дерев
Загойдають самотніх круків.
Коли знову піде сніг
І за вікнами холоди,
Він сліди пам’ятає тих,
Хто залишився молодим.
Коли знову піде сніг —
Не тримай мене, відпусти.
Він заповнив собою світ,
Та залишив мене пустим.
Насправді сніг
Не приховує слідів, а вказує…
Бо тільки сніг пам’ятає
Сліди наших близьких,
Які йшли попереду…
І тепер вказують нам шлях…
Разом із першим снігом…
Коли знову піде сніг
І за вікнами холоди,
Він сліди пам’ятає тих,
Хто залишився молодим.
Коли знову піде сніг —
Не тримай мене, відпусти.
Він заповнив собою світ,
Та залишив мене пустим.
