Наче дощ падав вниз,
А я йшов по дну.
Пізно так зрозумів,
Що в тобі тону.
Тягар вразливих слів
Важив тонну,
Вгамувати просив
Нашу втому.
Важкі слова,
Обіймають кімнату.
Тут нас нема,
Є лише я і ти.
Із глибини коридорів із втрат
Лунає біль...
Наче дощ падав вниз,
А я йшов по дну.
Пізно так зрозумів,
Що в тобі тону.
Тягар вразливих слів
Важив тонну,
Вгамувати просив
Нашу втому.
Наче дощ падав вниз,
А я йшов по дну.
Пізно так зрозумів,
Що в тобі тону.
Тягар вразливих слів
Важив тонну,
Вгамувати просив
Нашу втому.
