Вдягни свою броню,
Одразу кілька лиць на добу.
Та наче інший вимір,
В якому щось здобув.
В якому завжди прав
І знаєш, що не так.
У натовпі згубив себе,
У вітринах не впізнав.
Знаєш, чому?
Себе не відчув ти,
Коли намагався заснути.
Та в чому річ?
Стеля не чує тебе,
Не лікує тебе ніч.
Зніми свою броню,
Згадай те, ким ти був,
Допоки не відбувся
Тектонічних плиток зсув.
Допоки не відчув
Короткості ночей.
Та замість міри сотень лиць
Цінилась глибина очей.
Знаєш, чому?
Себе не відчув ти,
Коли намагався заснути.
Та в чому річ?
Стеля не чує тебе,
Не лікує тебе ніч.
Знаєш, чому?
Себе не відчув ти,
Коли намагався заснути.
Та в чому річ?
Стеля не чує тебе,
Не лікує тебе ніч.
