Я згадував про тебе на минулому тижні
Не знаю, нащо це було мені
Я згадував часи: погані і дивовижні
І мої очі ставали скляні
Від цих думок мені ставало тільки складніше
Мій мозок грає із серцем моїм
Як добре, що пісні — ті, які я напишу
Вони заглушать всередині грім
Хто знав тоді, хто знав?
Повірити не можу досі (Не можу досі)
Хто знав тоді, хто знав
Що то була наша остання осінь? (Остання осінь)
Пісні, що написав
Для мене це найкращий спосіб (Найкращий спосіб)
Щоб моє серце прийняло той факт
Що то була наша остання осінь
Скільки іще якорів в моїй памʼяті?
Корабель тоне — вони чіпляються
Тиснуть вагою на душу, як камені
Я їх жену — вони залишаються
Скільки іще маю місць або запахів
Що розблокують усі мої тригери?
Різко і схоже на спалахи
Я їх відчую — жодного вибору
А я зустрів собі когось гідного
Дівчину з серцем немов діамантовим
Та я не знаю де справжнього рідного
Чи я готовий? Чи себе обманюю?
Не знаю, скільки ще буду керованим
Тим, чого було потрібно позбутися
Я не шкодую ні краплі
Скоріше би тільки забулося
Хто знав тоді, хто знав?
Повірити не можу досі (Не можу досі)
Хто знав тоді, хто знав
Що то була наша остання осінь? (Остання осінь)
Пісні, що написав
Для мене це найкращий спосіб (Найкращий спосіб)
Щоб моє серце прийняло той факт
Що то була наша остання осінь
Хто знав тоді, хто знав?
Повірити не можу досі (Не можу досі)
Хто знав тоді, хто знав
Що то була наша остання осінь? (Остання осінь)
Пісні, що написав
Для мене це найкращий спосіб (Найкращий спосіб)
Щоб моє серце прийняло той факт
Що то була наша остання осінь (Остання осінь)
