Бачиш, на світанку знову гаснуть ліхтарі
Скільки днів прекрасних мали ми в календарі
Мріяли, що будемо разом, коли старі
Але не усі стосунки бачать вівтарі
Знав, що буде важко, чай тримаю з ромашки
Просто я не хочу бути кліткою для пташки
Знай, мені так складно бачити твій слід
Але все ж колись розтане лід
І стане краще, краще
Те, як ти махнеш крилом
Памʼятатиме перо
Краще, краще
Має присмак гіркоти
Та не бійся і лети
Краще, краще
Нащо нам себе дурити?
Часом легше відпустити
Краще, краще
Те, як ти махнеш крилом
Памʼятатиме перо
Я завжди мріяв знайти людину, з якою зможу розділити все своє життя
Радощі, каяття, море, небо, покриття
Мати партнера, подругу, кохання, пристрасть в одному лиці
Але життя буває різне, дає нам досвід та синці
І часом ви дивитеся на своє кохання і розумієте, що
Його вже недостатньо
Віддаєте усе останнє:
Розмови, спроби як повстання
Але цього вже недостатньо
І настає момент подяки
Спочатку стресу, переляку
Та страшно навіть від ідеї
Життя без нього чи без неї
І хтось приклав немов гаряче
Бо серце рветься, стогне, плаче
Але не бійся: все пройде, бо час лікує
І стане краще, краще
Те, як ти махнеш крилом
Памʼятатиме перо
Краще, краще
Має присмак гіркоти
Та не бійся і лети
Краще, краще
Нащо нам себе дурити?
Часом легше відпустити
Краще, краще
Те, як ти махнеш крилом
Памʼятатиме перо
