Твої руки, наче іскри,
Падають на мої сни.
Кожен дотик твій так близько,
Що гублюсь у глибині.
Ти заходиш у хвилини,
Наче тиша у ночі.
І не можу опиратись —
Ти вогнем гориш в мені.
Ти моє полум’я, ти моя гроза,
В моїх жилах жар від твого тепла.
Між нами блискавка — і нехай летить,
Бо я хочу знов тебе в собі відкрить.
Ти моє полум’я — дихаю тобою,
З кожним подихом стаєш ти долею.
Навіть коли ніч стає німа —
Ти в мені гориш, немов жива.
Ти наближаєшся поволі,
І палає все в мені.
І втрачаю рівновагу
В цій небезпечній глибині.
Твоя тінь несе бажання,
Погляд теплий і живий.
І хвилює до безтями
Твій рух ніжний і п’янкий.
Ти моє полум’я, ти моя гроза,
В моїх жилах жар від твого тепла.
Між нами блискавка — і нехай летить,
Бо я хочу знов тебе в собі відкрить.
Ти моє полум’я — дихаю тобою,
З кожним подихом стаєш ти долею.
Навіть коли ніч стає німа —
Ти в мені гориш, немов жива.
Твої пальці — мов дороги,
Що ведуть у висоту.
Я в твоєму кожнім русі
Відчуваю теплоту.
Навіть як між нами вітер,
І слова не кажуть “ми”, —
Пристрасть наша не згорає,
Бо горить у тишині.
Ти моє полум’я, ти моя гроза,
В моїх жилах жар від твого тепла.
Між нами блискавка — і нехай летить,
Бо я хочу знов тебе в собі відкрить.
Ти моє полум’я — дихаю тобою,
З кожним подихом стаєш ти долею.
Навіть коли ніч стає німа —
Ти в мені гориш, немов жива.
