Дощ стікає тихо по склу,
Я один — і думаю про ту…
Ту, що серце вкрала без слів,
Ту, що стала більше, ніж світ.
Твій аромат ще досі зі мною,
Наче літо під шкірою живе.
Я шукаю тебе серед ночі,
І шепочу ім’я твоє.
Я буду дуже тебе любить,
Я буду поруч кожну мить,
Я буду світлом у темряві днів,
Я буду тільки твоїм.
Я буду дуже тебе любить,
Навіть коли згаснуть вогні,
Я буду серцем тебе берегти,
Ти — моє все у житті.
Ти приходиш в сни щодня,
І без тебе не можу я.
Твої очі — як неба синь,
В них тону — і гублюсь у них.
Ти мій подих, ти мій спокій,
Ти мій ранок і мої ночі.
Навіть якщо світ пропаде
Я знайду все одно тебе.
Навіть якщо впаде небо вниз,
Я залишусь з тобою, дивись.
Крізь дощі і холодні вітри
Тільки ти… тільки ти…
Я буду дуже тебе любить,
Я буду поруч кожну мить,
Я буду світлом у темряві днів,
Я буду тільки твоїм.
Я буду дуже тебе любить,
Навіть коли згаснуть вогні,
Я буду серцем тебе берегти,
Ти — моє все у житті.
