Ми – голос
Що луна через стіни
Буває тремтить
Буває ламається
Хай вже горло дере
Бруд і картеч
Ми голос
Що є завдяки і всупереч
Ми – голос
Що луна через стіни
Окрім як кричати
Так мало лишається
Забиває дух у руїнах
Та все ж не замовкне
Поки зло наближається
Підімною понять
Не зміниться суть
Правду викопають
Але не продають
Завантажені етери
На частоти, не втулишся
Коли в екранах тихо
Говоритимуть вулиці
Якщо ясно в голові
То й нема протиріч
Коли сонце демаскує
То соратниця – ніч
У сприятливих умовах
Зростає божевілля
Коли вулиці мовчать
Говоритиме підпілля
Побачимо і так
Все, що нам корисно знати
Коли вуха добре чують
Може й пташка наспівати
Дратівливий спів, утім
Терплять дуже рідко
Тож на кожного птаха
Там будується клітка
Клітку можна накрити
Закрити, ізолювати
В бетоні втопити
Та місця не стане
У жодній тюрмі
Коли всі вони замовкнуть
Говоритимемо ми
Ми – голос
Що луна через стіни
Окрім як кричати
Так мало лишається
Забиває дух у руїнах
Та все ж не замовкне
Поки зло наближається
