Арешт Ялового
Це розстріл ґенерації
І поки нашу націю піддають кремації
Це маніфестація держадміністрації
За що?
За те, що ми були найщирішими комуністами?
Я в громадянську
З кавалеристами УНР бився до останньої крові
Розстрілював націоналізм
Брат, пролетаріат, не по мові
Я за червоних віддав немало життів
Так, Хвильовий - герой серед більшовиків
Та й серед вас
Тичина, Сосюра
Дивіться, браття, от куля - дура
Ми в громадянську по різні боки
Воювали, рили окопи
Бились, жили за неподільне
А тепер
Помремо за спільне
Сьогодні прекрасний сонячний день
Як я люблю це життя
Ви не уявляєте
Ще стільки ненаписаних мною пісень
Але я бачу шлях
По якому ви тільки ступаєте
Тож дивіться
Друзі мої єдині
Я зрозумів
Як ото має нині
Виглядати
Ідеальний письменник сталінської епохи
(Ну так показуй!)
Секунду-секунду
Потерпіть ще трохи
Сьогодні тринадцяте
Ви знаєте, як я закоханий у це число?
Чимсь символічним завжди віддавало воно
Апостолів бо дванадцять, а значить
Один з нас лишній
Прости мене, Боже, прости всевишній
І друзі, я вас попередить хочу
(Про що?)
Про шлях, який жде - пророчу
Хай живе комунізм
Хай жере досхочу
Хай забирає вдень
Хай забирає вночі
У пітьмі одне шепочу
Забери мене
Збережи співочу
Феміда сліпа, розстріляли очі
Обікрали всіх і ще захочуть
Я є письменник
Одного хочу
І я — людина, я сам наврочив
Комуну загірну, що нас ковтнула
Феміда — сліпа, муза — заснула
Хоч і вчили мене інакше
Коли б'ють, то приймати бій
Але за ґенерацію Ялового
Відповідаю, перш за все - я
Микола Хвильовий