Не треба мені писати,
Коли вам, блять, нудно.
Пишіть тим,
З ким вам весь цей час
Добре було.
Я не клоун,
Я не граю ролі,
Та й ви
Не з цирку.
Тож досить, нахрін, вистав.
Не треба, не треба мені писати, коли стало пусто,
Коли тиша у кімнаті давить надто густо,
Коли ті, кого обрали, вже не гріють душу.
Не шукайте мої двері, я їх не відчиню.
Пишіть тим, з ким вам добре весь цей час було,
Хто сидів біля вас близько, поки мене несло,
Поки я себе збирав із уламків по частинах,
Ви сміялись десь без мене на чужих картинах.
А тепер
Привіти, як? Та який там нахрін як?
Ти зникаєш на пів року і повертаєшся просто так? Блять,
Серйозно?
Тут не казарма, не вокзал, не запасний, сука, план.
Я не той, кого згадали, коли зник увесь азарт.
Я не клоун, не граю ролі,
І ти не глядач у першому ряду.
Не треба оплесків,
Бо ця хуйня вже закінчилась.
Я не клоун, я не граю ролі,
Не приходь до мене, коли серце коле.
Я не клоун, і ви не з цирку,
Не шукайте мене, коли стало гірко.
Пишіть тим, з ким вам добре було,
З ким сміялись, коли мене несло.
Я не клоун, запам'ятай,
Як пішов, то нахуй не вертай.
Не пиши.
Не треба.
Серйозно, блять.
Не треба.
Я не кнопка "зберегти" на випадок самоти,
Не чернетка у контактах, щоб колись мене знайти.
Не "привіт" о другій ночі, не сумую після сварки,
Не той дурень, що прибіжить від одного твого знаку.
Вам було без мене добре, от і далі хай так буде,
Не тримаю більше нахрін тих, хто сам мене забуде.
Я не злий, я просто більше не міняю біль на шанс,
Бо коли мене ламало, вам було, блять, не до нас.
А тепер слова красиві, я скучала, пам'ятаю,
Та стару оцю хуйню я по другій не вмикаю.
Досить, мої нерви не арена, моє серце не атракціон,
Якщо вам це просто гра, то я нахрін вийшов вон.
Не дзвони, не шукай, не пиши мені
"Пробач", де ти, блять, була раніше, коли я ночами плакав?
Коли вам сумно, не пишіть.
Коли самотньо, не дзвоніть.
Мені похуй на ваші раптові сумую.
Я був потрібен не тоді, коли вам погано,
Я мав бути потрібен,
Коли вам було добре.
А тепер все! Пізно, блять!
Я не клоун, я не граю ролі,
Не приходь до мене, коли серце коле.
Я не клоун, і ви не з цирку,
Не шукайте мене, коли стало гірко.
Пишіть тим, з ким вам добре було,
З ким сміялись, поки мене несло.
Я не клоун, це не вистава,
Все, що було, не почнемо, блять, заново.
Я не клоун, запам'ятай,
Як пішов, то нахуй не вертай.
Не треба мені писати,
Коли вам нудно.
Не треба цієї хуйні.
Пишіть тим,
З ким вам добре було.
Я не клоун,
Не граю ролі,
Та й ви
Не з цирку.
Вистава скінчилась.
Все.
