Життя на осліп

А якщо б нам стати трохи ближче
І сильніше дослідити всі процеси, аби довше жити
Будо би гарно так
А поки що все не так

Крок досі впевнений, але пройшло для цього забагато днів,
Тепер про реп мій не розкаже моя ширина штанів.
Колись котились хвилями, штовхали лікті костяні,
Але тепер я можу дать собі тягла сказати — Костя, НІ.

Так не буде більше, світ давно перегорів,
Най не дивують часті зміни тих перукарів.
Одні під нуль спілкуються про нуль та їх диванний досвід,
А після балістичних траєкторій знов міняють постіль.

Життя на осліп, і зараз невідомо
Що сильніше зробить постріл
Шматок металу, що застрягне або вилетить
Чи заримований контекст, що стане тобі вилами в душі

Наче забагато змін,
Шшшш — знають забагато ЗМІ,
Тим, кому доведеться приховати свій архів.
Бог не сміється, поки за твою безбожність Він пробачає гріхи.

Так бути чи не бути,
Поки від свого втікаєш, крокомір тобі рахує фути.
Текст не простий, що не напише чек цитати Ванги,
Я замовчу, але хіба що о 9 ранку.

Очі наче орієнтир незаселених квартир,
В голові давно немає килимів картин.
Вам би кортіло дотягнутися поглибше,
А мені кортить, тому і крок тримаю рівний.

Бо кожен день — це наче кулька із лото забави,
Життя хоче зіграти і тримає нас над прірвою.
А ми ще й на додачу зачеркнули три горизонталі.