(Що, хвилюєшся?)
(Ну, як тобі сказати?)
(Це твій перший?)
(Ні)
Я перед першим дуже хвилювався
Пам'ятаю - пішов купатися вночі
Та й дума - може, втопитися?
Здавалось, так чесніше буде
Краще я себе сам, ніж вони - мене
Але ж вижили?
Вижив (От як би втопився?)
Вижив
Потім ще сім разів вижив
І завтра виживу
Бач, мене оминає
Тож, поки я - поруч
Можеш не перейматися
Та я
Я не смерті боюся
Мені віршів своїх шкода
Яких віршів?
Ненаписаних
Ніким
Ніким ще не прочитаних
(Що?)
(Поет)
Так
Хай Бог милує
Дай гітару
Поет
Ой
Все добре буде
Заспівай
Накрила нічка, тай тихесенька
Земленьку кругом
Лиш вітер мряки жене злегенька
Над розіспаним лугом
І до любови закликає
Чарівниченько-соловій
А місяць срібний розтягає
Чарівну пряжу мрій
Там при окопах на долині
Стоїть поручник молодий
Йому щохвилі вилітає
Зітханнячко з грудей
Спи, дівчино
Спи, кохана
Злоті мрії-сни
І про мене
Голубонько
Не забудь, спімни
Не забудь, спімни
А там у Львові
Музики грають
Танець жваво йде
Дівочі очі
Як зорі, сяють
Любка всім вперед веде
І усміхається чарівно
І клонить голову на грудь
А сотник просить, сотник молить
Кохана, не забудь
Сіріє ранок, світла гаснуть
Тяжіє сонна голова
А сотник шепче ще до вушка
Прощальнії слова
Спи, дівчино
Спи, кохана
Злоті мрії-сни
І про мене
Голубонько
Не забудь, спімни
Не забудь, спімни
Удар гранат
Як грім гримучий
Землю розгорнув
Збудив окопи
І ліс дрімучий
І ставок, що вже заснув
Там при окопах на долині
Лежить поручник молодий
Йому потічком випливає
Червона кров з грудей
І знову стихло все довкола
Ставок заснув, здрімнувся ліс
А тільки вітер по соснині
Зітха-зітхання тихо ніс
Спи, дівчино
Спи, кохана
Злоті мрії-сни
І про мене
Голубонько
Не забудь, спімни
Спімни
Да