МУР - «Ветерани дошкільного віку»

Зустрічаємось урочисто
Ветерани дошкільного віку
Жертви воєн і боєнь дитинства
Політв’язні зашторених вікон
Пластик в серці, метал в головах
В пальці вшито маніпулятори
А в очах — недовіра і страх
А на грудях — медалі і лати
Підійди, відчепи ордени, скинь мундир і шовкові онучі
Це не ми ветерани війни, це не ми її діти і учні
Цинамоновий запах долонь
Сібазоновий блиск у зіницях
Ти береш мене легко в полон
Я без бою вступаю в столицю
Це не гра, не любов, не війна і не криза середньовіччя
В піктограмі чужого вікна
Пік цвітіння твого передпліччя
У пробоїнах стін — небеса, у пробоїнах дна — літні води
Це не гра, не війна, коли сам розпадаєшся на вуглеводи
Проникаєш у мозок і кров і живеш у собі, наче вірус
Це не гра, не війна, не любов
Це соляріс, а, може, сіріус
Просто мінус ламається в плюс
Просто вени і вікна розчахнуто
Це бліц-криг, це піке, це аншлюз
Де побоїщем навіть не пахне
Просто світ цей розбито давно
На фаланги, полки, легіони
Просто виглянь в відкрите вікно
Просто скинь ордени і погони