Глянь на всіх, хто словами шумить,
Мій спокій на дроті, але ще звучить.
Сірий квартал, та на нервах як жар,
Хтось ловить удачу, хтось ловить удар.
Брат, не мели, не мели мені казок,
Тут кожен другий великий пророк.
А я собі рівно-рівно без корон,
І дим не для понту, я знаю свій тон.
Та себе не продав,
Я вийшов на хвилю і там не пропав.
Не треба, не треба, то давай покажи,
Я бачив, як ближні стають як чужі.
Не питай, чого я сьогодні такий,
Дим пливе по двору, а я сам не свій.
Не питай, не шукай моїх фраз,
Я мовчу, але все видно й так по очах.
Я мовчу, але все видно й так по очах.
Прокидається район,
В голові Вавилон, та на душі циклон.
Хтось робить вигляд, що знає мій шлях,
Я лиш посміхнувся і згас у дворах.
І не гріє той блиск, не чіпляють слова,
Чужі обіцянки, то просто вода.
Я йду собі рівно, не русям герой,
І у мене свої, та не всі вже зі мною.
Ша-ла-ла, братику, не тягни за рукав,
Я сам розберусь, де неправий, де прав.
Мій голос скрипить, набирає розгонів,
І далі іде без чужих заборон.
Не питай, чого я сьогодні такий,
Дим пливе по двору, а я сам не свій.
Не питай, не шукай моїх фраз,
Я мовчу, але все видно й так по очах.
