[нерозбірливо]
Зранку справи, цифри, погляд у підлогу,
Кожен щось вимагає, хтось ставить умову.
Кава на столі, а день тільки почався,
Я рахую до десяти, ще трохи й би зірвався.
У голові гуде, але не від музики,
Там чужі поради, проблеми, помилки.
Довкола тільки шум, кожен кудись летить,
Ще трохи, і всередині усе закипить.
Не все, що накопилось, вирішиться враз,
Тож хай хоч ненадовго все обійде нас.
Сідай, покурим, поки шум не стихне весь,
Поки в скронях гул, а в голові знову цей треш.
Сідай, покурим, хай дим знімає цей стрес,
Ми пережили цей день, і це вже як прогрес.
Ти розказуєш про плани, я про свої провали,
Ми сміємось із проблем, стільки вже їх назбирали.
Нікуди ми не рвемось, кожен каже про своє,
І вже легше від того, що ніхто не дістає.
Цей вечір дасть перевести дух,
Поверне рівне дихання і спокійний рух.
Відпускаємо напругу, не тримаємо образ,
Все, що тиснуло весь день, проходить повз нас.
Не все, що накопилось, вирішиться враз,
Тож хай хоч ненадовго все обійде нас.
Сідай, покурим, поки шум не стихне весь,
Поки в скронях гул, а в голові знову цей треш.
Сідай, покурим, хай дим знімає цей стрес,
Ми пережили цей день, і це вже як прогрес.
[нерозбірливо]
