Я покладу тебе в кишеню
Так мені буде завжди тепло на душі
Ти кажеш , що я одна з тих навіжених ,
Яка обожнює замість тиші дощі
Бо так і є, бо так і було завжди
Бо поки вода з неба ллє
Я іноді лякаю себе скажено , бо
Кожну мить чую Всесвіту чарівні голоси
Ти не помічаєш на мені діадему
Не бачиш у сльозах блиск ранкової роси, бо так і є
Бо так і було завжди
Бо поки вода з неба ллє..
Не помічаючи думок,
Візьми мої лускаті зливи
Все, що на серці, віддамо -
В твоїх приливах бринить душа моя
Не помічаючи думок
Візьми мої лускаті зливи
Все , що на серці, віддамо
В твоїх приливах бринить душа моя
Я хотіла тобі багато всього сказати
А ти завжди кажеш мені - краще напиши
Я мала надію весь світ тобі віддати,
Обминаючи зливи своєї душі
Бо так і є
Бо так і було завжди
Не помічаючи думок,
Візьми мої лускаті зливи
Все, що на серці, віддамо -
В твоїх приливах бринить душа моя
Не помічаючи думок
Візьми мої лускаті зливи
Все , що на серці, віддамо
В твоїх приливах бринить душа моя
