Ти у свідомості блукаєш,
Не розібрати крізь немите скло.
То вгору подумки злітаєш,
То каменем ідеш на дно.
Прощення пізнаєш в образі,
Після зупинки знову рух.
Бере початок рима в прозі,
Не розірвати цей ланцюг.
Ні, нема ні болю, ані втоми.
Сама себе не підведи,
Любов пізнаєш в нелюбові,
А вгорі щастя віднайди.
Нема ні болю, ані втоми.
Сама себе не підведи,
Любов пізнаєш в нелюбові,
А вгорі щастя віднайди.
Не знаючи, ти не пізнаєш,
Життя так просто не збагнеш.
Якщо не знайдеш - не загубиш,
А загубивши - не знайдеш.
У всьому є закономірність,
І нам збагнути не дано,
Де вірність є, а де невірність,
А де хай буде все одно.
Початку є завжди кінець,
В кінці - початок, все по колу.
Перед падінням - вінець,
Все неповторно, знову і знову.