Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Коли брата зраджує брат (Що, що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так?
Коли брата зраджує брат
Поки раби собі живуть, цвіт нації далі гине
Лодки надувні в зимку не пливуть до острову Криму
Заплакані очі в матері тому що в неї син посмертно Герой України
А ми знову сьогодні вижили, нам пощастило
Віддали життя найкращі кіборги, ви надалі просите миру
Шахта номер 2 стала усій армії як поперек горла ножина
На кладовище старались ну і в цей раз не пощастило
Їдемо на виїзд під трек Тіни — «Що ж ти наробила»
В наступу оборони невчасно присіли
Чекає цілодобово повідомлення матір від сина
Що з країною трапилось? Де лани широко полі і Дніпро і кручі?
Де пам’ять про катування наших людей у Ірпені і Бучі?
Для вас часом стали ці новини скучними
В наслідок на тілі залишились рани пекучі
Розумні люди — розробки вонючі
Спочатку всі разом сталевим щитом
Тепер по одинці — хто круче
А в ручках Cartier, автівка гучна
І тисячі воїнів в полоні замучені (В полоні замучені)
В полоні замучені
На тілі країни достатньо пітьми
Хочемо сонця посеред грози
І поверніть додому «Азов»
Будем нагадувать знову і знов
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що, що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Коли брата зраджує брат (Що, що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так?
Коли брата зраджує брат
Як був в кабінеті в одного генерала — нова колонка, старий трек грала
Серйозна голова качала, хоча нічого й не викупала
Радянська армія на пʼяти наступала, бюджет розкрадала, корупцією присипала
Велосипед їде, але не крутяться педалі, стоїть піджачок, висять медалі
Я не терплю брехні — всі заробляли на війні, а ми ні (Ні-ні)
Кого знаходили — били по руках, вони всі друг у друга на поруках
Герої в полоні, тортури і муки
Я вже був убитим — мене просили жити
З навігацією — не наплужити, з Ретріком зависнути, а не кружити
Воду з калюжі пити чи ранкову росу, стара знову загубила косу
Як пригадаю той погляд, які ті очі, що довго снились щоночі
Що прокидався посеред ночі — чомусь зразу залиті очі
Кров каміння теж точить, а єбана війна сточує
Я про зустріч з тими, кого нема, більше мріяв
По телевізору розповідають про наступальні дії
Твій хлопець — куколд, а ти — клята повія
Цей реліз цього року — подія
Не шукайте сенсу там, де його нема, в порожній дім не постукає біда
Теплий дим, холодна вода (Теплий дим)
Теплий дим, холодна вода (Холодна вода)
Яструби в небі, вовки на землі
Кожен полює здобич собі
Ти не повіриш своїм очам
Коли здобиччю станеш ти сам
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що, що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Коли брата зраджує брат (Що, що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так?
Коли брата зраджує брат
Що з нами не так стало? Скажи мені, брате
Раніше — іграшки, зараз — автомати
Раніше будували шалаш — зараз бліндаж
За три роки моє лице постаріло, як на десять аж
Природа — пейзаж, море — пляж
Зруйновані будинки, посадка, штурм на абордаж
Наш реп не для Вань та Наташ, а братам загиблим
Де ви були одинадцять років? Я реп робив — росіянське ти бидло
Стає огидно, коли суспільство закриває очі
Плював на плач дівочий — їм ближче, як кацап регоче
«Поганий мир краще, ніж добра війна»
Твою душу на виворіт перевернув сатана
А я — той самий з Салтівського двора
Мені хоч двадцять, і хоч тридцять років, но буду памʼятати я віка
Друзів своїх, що полегли у полях широких
В окопах глибоких, на лодках та гвинтокрилах
За свою країну — розправляємо крила
Вільховка, Руська Лозова, Питомник, Прохода —
Розрушені дома, старі погреба, мертві тіла
Вайб Краматорську, де жив ще: Міллер, Шеф, Денчік, Позитив
Пройшло два роки — я квіти клав біля могил
Харківський контрнаступ, здавалось, ми горнемо гори:
Куп’янськ, Балаклія, Ізюм, Савинці — усе це зову своїм я домом
Новий рік у Серебрянському лісі — другий день народження чуть не стали двісті
Бахмут, Соледар, Парасковіївка, Красна Гора
Благодатне — там, де не стало Баяна
Де перли вагнера нескінченним кодлом, усі пригоди пройшли ми гордо
Коли сиділи у трубі при -18, від окопних свічок намагались зігріваться
Потім — Вовчанськ. Ми жаримо на мінометі
Через ліс везли плиту на якомусь лафеті
У тому лісі затрьохсотило Чіткого
Нічого такого — пару місяців, воює знову
Сиділи в свинарнику на Гатищі — така собі забава за сто тисяч
Потім знову Донбас, та вже Гора Біла
Ні одної цілої хати, але бачимо цивілу
Знову Вовчанськ, Стариця, Бугруватка…
А як же в Графському було солодко через ліс — на тапку
Поки хтось документи складає в папку
Просинайся, братка — Торецький напрямок
І так по колу…
Відчуття, що війна не скінчиться ніколи
Діти йдуть до школи під звуки тривоги, герої втрачають ноги
А хтось сидить дома, гортає новини, чекає перемогу (Чекає перемогу)
Кожна рослина — має свій корінь
Кожна людина — знаходить свого
Якось з дитинства цьому навчили
Один за всіх, і всі за свого
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що, що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Коли брата зраджує брат (Що, що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так?
Коли брата зраджує брат
Сміх уже був не смішний — диявол в деталях
Нікого не повернути, війна всіх вбиває
Не вір нікому, що б тобі не казали
Ті, хто про війну кричали, від неї завжди тікали
Сльози — замалий вираз великого горя
Раніше — небо в зорях, зараз — все в дронах
Національна свідомість — це не про будинок у моря
Сховавшись десь далеко — репостити збори
Кажуть: мета виправдовує засоби. Хто знає?
Не тобі нести тяжкий хрест разом з нами
І не почує батько, і не почує матір
Як ранило хлопців зранку, а помирали на закаті
Звичайна жадоба влади, інформаційна блокада
Брехливі медіа платять за зняття пропаганди
Карикатура на Росію з елементами правди
У них забирають гранти — їм немає що сказати
В Україні головне — відкати
На вулиці людина в формі — ТЦК, треба тікати
Війна тільки для бідних, ніколи для багатих
Скажи мені: скільки заможніх пішло воювати?
Пізнав життя у щасті — пізнай і в самоті
Але як жити тим, хто залишився без рідні?
Ніякі гроші не можуть замінити сімʼї
Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу, хто ти
Залиште мертве — мертвим, живе діло — живим
Контрнаступ пройшов — ніхто не бачив Крим
Гегемон лиш один, він іде на Олімп
Ми всіх катів країни зітремо в пил
Я б хотів так вважати, проте це не так
Скільки у владі агентів Кремля?
Скільки на стівці буде брехня?
Ніхто не відповів за здачу півдня
Кровʼю омита українська земля
Хтось воює за неї, хтось за неї гуля
Ніколи в житті не будуть мати однакові права
Воїн — герой, і клубна — клята підарасня
Що з нами не так? Чому одні — за границю, інші — під спідницю?
Вже нема міліції, але A.C.A.B. у всіх з дитинства
Ті, хто повинен захищати, патрулюють по подвірʼях листя
Наче й не атакує Росія нас великим військом
В той час — корупційний скандал на корупційному скандалі
Гроші постійно зникають, але як — ніхто не знає
Найміцніші кордони в світі кого треба випускають
У нас в країні бодай хтось за щось відповідає?
Боротьба не знає жалю: одним — посади, іншим — шпиталі
Еліта приймає закон, українців не питає
Більше тридцяти років країну розкрадали
Я не прошу покарати винних — а негайно вимагаю
Цивільні мріють про мир, якого фронт в очі не бачить
Солдатам — удачі, владі — збагачення
По телемарафону — одна й та сама передача:
Переможна перемога й перемога на додачу
Комісії знов шукають винних не серед своїх
В той час звичайні воїни віддають життя за всіх
Як бути, якщо зрадник і брехня — наш тил?
Оглядаюсь по сторонам — бачу: всі заробляють на війні
Де відрубані руки тих, хто брав хабарі?
Чому не отримують чотири тисячі доларів вчителі?
Я біжу десять кілометрів в цілковитій тьмі
Всі заробляли на війні, а ми — ні
Випробування зміцнюють дух і ведуть до життя
Ти в армію пішов воювати чи так — для звання?
Козаки — для великих битв, ухло — рабито сміття
І ось в наш дім знову постукала червона чума
Історія колись скаже: хто ми такі, і поділить де
Nord Division грає — аж Дніпр широкий реве
Героїзмом завжди хваляться ті, хто не був ніде
Потяг війни виключно в пекло веде
Серце — каміння, останній раз плакав — ніколи
Створений з болю. Шкода, ти не бачиш болю
Воювати проти російської армії чи мови?
Інколи здається — ми всі учасники змови
Конспірологія — я не вірю в це
Справедливість існує — я не вірю в це
Люди ховають під масками своє справжнє лице
Ніхто й гадки не має, коли закінчиться все
За кожною ідеологією стоять економічні інтереси
Певні групи людей впливають на процеси
Вперше в світі слуги народу мають кортежі
Українська драматургія — жанр «реальна пʼєса»
Де є кордони, там є межа
Де є свобода, там і сльоза
Де є країна, там є мета
А в кожного з нас, мрія своя
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що, що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Коли брата зраджує брат (Що, що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так? (Що?)
Що ж це з нами не так?
Коли брата зраджує брат