Це літо пройшло непомітно до мене,
У коси вплело золоті кольори,
Півонії ніжно цвіли лиш для мене,
Де ти залишив свої теплі сліди.
І світиться серце на моїм зап'ясті,
Як спогад останньої весни,
Ти сам і не знав, що на тім перехресті
Ми літо з весною звели.
Я поцілована сонцем
І трохи тобою,
Несуся вечірнім мостом,
І розвиває волосся,
Бо не знаю спокою,
Літній вітер у моїм авто.
Я поцілована сонцем і трохи тобою,
І світиться небо в мені,
А ти сам і не знаєш,
Може завтра ти станеш
Спогадом літнім моїм.
Нехай нас дороги ведуть за кордони,
Нехай між містами біжать поїзди,
Є люди, які залишаються поруч,
Навіть коли розминаються дні.
І в кожній світанковій каві на двох,
В кожному подиху дня
Живе ця проста мелодія.
Я поцілована сонцем
І трохи тобою,
Несуся вечірнім мостом,
І розвиває волосся,
Бо не знаю спокою,
Літній вітер у моїм авто.
Я поцілована сонцем і трохи тобою,
І світиться небо в мені,
А ти сам і не знаєш,
Може завтра ти станеш
Спогадом літнім моїм.
