Я не прагну від Вас,
Ні жаги, ані жертв,
Ні червоних троянд
Серед білих морозів...
Ні кохання,
Яке спопеляло б ваш розум,
Ну вважайте, це примха моя,
Це мій жест...
Залишайтеся іншим -
Володар і друг.
А для мене Ви - згуба,
Незнайдена згуба...
Ну, хіба лише - губи?!?
Хіба тільки губи!
І вогненне кільце
Ваших зімкнених рук!
О, те коло на талії -
Коло вогню...
Лиш не дай йому,
Господи, впасти дочасно.
Ліпше зіркою згаснуть
У ньому від щастя,
Аніж каменем грітися
Коло вогню...
Так, я прагну від Вас
І жадання, і жертв,
І червоних троянд
Серед білих морозів.
І кохання нехай
Спопеляє наш розум.
О, хай Бог від блаженства
Нас не вбереже...