У тихій ночі, де місяць пливе,
Твій голос у серці, моєму живе.
Крізь темряву світять мені твої очі,
Як зорі, що кличуть у мрії щоночі.
А зорі на небі такі ясні,
Палають у серці, мов спогади.
Вони як вогні у нічній тиші,
Ведуть мене знов у твої сни.
А зорі на небі такі ясні,
Ведуть до небес, немов стежки.
Твоя любов кличе мене крізь світи,
Під зорями вічно з тобою іти.
Крізь далеч небес я шукаю твій слід,
Де кожна зірка — це твій ніжний світ.
Твоя любов — вічний мій компас у мріях,
Веде мене вічно до тебе у зорях.
А зорі на небі такі ясні,
Палають у серці, мов спогади.
Вони як вогні у нічній тиші,
Ведуть мене знов у твої сни.
А зорі на небі такі ясні,
Ведуть до небес, немов стежки.
Твоя любов кличе мене крізь світи,
Під зорями вічно з тобою іти.
У серці моєму твій подих живе,
Як вітер, що зірки у небі пливе.
Крізь вічність шукаю твій ніжний слід,
Де зорі співають про наш дивний світ.
А зорі на небі такі ясні,
Палають у серці, мов спогади.
Вони як вогні у нічній тиші,
Ведуть мене знов у твої сни.
А зорі на небі такі ясні,
Ведуть до небес, немов стежки.
Твоя любов кличе мене крізь світи,
Під зорями вічно з тобою іти.
