Дозволь собі впасти,
Але не залишайся на землі.
Дозволь собі відчути біль,
Бо тільки той, хто відчував темряву,
Навчиться цінувати світло.
Дозволь собі плакати,
Коли вже немає сил,
Коли весь твій світ розсипався на уламки.
Не кожен день буде сонцем зігрітий,
Не кожна дорога веде без зупинки.
Дозволь собі бути неідеальним,
Не грати роль, яку дали тобі люди.
Ти не повинен завжди бути сильним,
Бо навіть залізо колись іржавіє всюди.
Дозволь собі просто зробити вдих,
Відпустити те, що боліло роками.
Не забувай, у найтемніші часи
Ти все одно залишаєшся собою.
Дозволь собі плакати, а потім сміятись,
Дозволь собі падати, а потім піднятись,
Дозволь собі відчувати, кохати без меж,
Не ховай своє серце від власних пожеж.
Ніколи не думай, що треба здаватись,
Бо життя тільки одне,
Не дозволяй ним гратись.
Скільки разів ти казав: я тримаюсь, коли всередині тихо ламався?
Скільки людей бачили усмішку, але ніхто не знав, через що ти пройшов?
Ти не зобов'язаний всім доказати, що можеш без болю і сліз проживати.
Ти маєш право на власний шлях, на помилки, на страх, на новий старт.
Не дозволяй чужим голосам забрати у тебе твої мрії.
Не продавай свою душу за шанс бути кимось, ким ти не є насправді.
Бо в цьому житті серед тисяч облич
Найважливіше себе не загубити.
Навіть коли навколо темно,
Знайди в собі сили знову світити.
І якщо сьогодні болить,
Це не означає, що ти програв.
І якщо сьогодні ти впав,
Це не означає, що ти зламався.
Дозволь собі плакати, а потім сміятись,
Дозволь собі падати, а потім піднятись,
Дозволь собі відчувати, кохати без меж,
Не ховай своє серце від власних пожеж.
Ніколи не думай, що треба здаватись,
Бо життя тільки одне,
Не дозволяй ним гратись.
Дозволь собі бути.
Дозволь собі жити.
І головне,
Ніколи себе не втратити.
