Іван Попович

Іван Дмитрович Попович (нар. 22 квітня 1949 року, с. Осій, Іршавський район, Закарпатська область) — видатний український естрадний співак, композитор, педагог, заслужений артист Української РСР (1990).

1967 року закінчив Хустське культурно-просвітнє училище за спеціальністю «диригент хору», а після цього продовжив навчання в Дрогобицькому педагогічному інституті, перейшовши в 1970 році до Львівської консерваторії.

У 1973 році здобув лауреатство на Х Всесвітньому фестивалі молоді в Берліні. Під час навчання в консерваторії почав співати в ансамблі «Арніка».

1976 року разом з Віктором Морозовим створив вокально-інструментальний ансамбль (ВІА) «Ровесник», який згодом приєднався до Львівської філармонії, де їхньою «візитівкою» стала пісня Поповича «Люба-Люба». У 1979 році разом із Русланом Іщуком заснував ВІА «Закарпаття».

У період з 1982 по 1987 рік працював у Київському державному мюзик-холі, а з 1987 року став солістом Театру естради, де його популярність досягла піку з хітами «Карпатське весілля», «Василина», «Розлук не буде», «Мене радує світ».

1990 року Іван Попович отримав звання Народного артиста Української РСР. У 1999 році був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за внесок у розвиток української культури.

З 2005 року обіймав посаду художнього керівника Державної театрально-видовищної агенції. Гастролював у Канаді, Індії, Бразилії, Італії, Греції, США та інших країнах.

Альбоми:

«Золото Карпат» (2001)
«Отаман Карпат» (2006)