Коли відлітають у вирій зі співом сумним журавлі,
Їм жаль покидати зелені Карпати, заквітчані плаї.
І ронить сльозини смерека у осені сяйві журнім...
З весною ясною вертайтесь здалека до рідної землі
Гори високі, бистрі потоки - Срібна земля,
радісні мрії, світлі надії - Срібна земля,
в мандрах далеких часто нам сниться Срібна земля,-
отчого дому прозора криниця - Срібна земля.
Вертаюсь до рідної хати з далеких країв і доріг,
лечу я в цю хвилю, лечу, мов на крилах,на батьківський поріг.
Вже квітнуть гаї смерекові, і сяють краплини роси
живою водою твоєї любові, чарівної краси.
Гори високі, бистрі потоки - Срібна земля,
сиві тумани, очі кохані - Срібна земля,
в мандрах далеких завжди нам сниться Срібна земля,
рідного краю цілюща водиця - Срібна земля.
Коли відлітають у вирій зі співом сумним журавлі -
їм жаль покидати зелені Карпати, заквітчані плаї.
Та знов зеленіють смереки, і весни летять на крилі, -
вертайтесь додому, журавки й лелеки, до Срібної землі !
Гори високі, бистрі потоки - Срібна земля,
музики звуки, мамині руки - Срібна земля,
В мандрах далеких хай вам присниться Срібна земля, -
в теплих долонях шовкова косиця - Срібна земля.