Я побачив її і пропав, і пропав
Наче світ на хвилину замовчав
Вона сміялась, і вечір палав, вечір палав
Я не вірив у знаки, та це упізнав
Наче знову іде ця весна, де весна
Наче голос її, вже жива пісня
Я йшов за очима крізь людей
І губився все більше в теплі тих очей
А я губився, губився у її простих словах
Вона сміялась, і серце забувало про страх
Бо зачепила мене, зачепила
Так, що душа моя ночами не спала
Зачепила до нестями, зачепила
І в голові лише вона лунала
Бо зачепила мене, зачепила
Наче весна серед холодного дня
Зачепила, а потім зникла
Та все одно вона моя, не моя
Вже немає її, тільки спогади в небі
Вже немає її, може, так було треба
Вже немає її, сонце зійде над нами
Вже немає її, та я пам'ятаю
Ми не втримали те, що було, що було
І між нами усе непомітно згасло
Я мовчав, коли треба було, треба було
А сказати їй просто: без тебе так важко
Осінь падала нам на сліди, на сліди
Ми шукали причини, не знаючи куди йти, куди йти
Я хотів повернути той день хоч на мить, хоч на мить
Та без болю, напевно, не вміють любить
А я губився, губився у її простих словах
Вона сміялась, і серце забувало про страх
Бо зачепила мене, зачепила
Так, що душа моя ночами не спала
Зачепила до нестями, зачепила
І в голові лише вона лунала
Бо зачепила мене, зачепила
Наче весна серед холодного дня
Зачепила, а потім зникла
Та все одно вона моя, не моя
Може, це просто любов така, що приходить і лишає шрами
Може, вона вже давно не моя, та все одно живе між рядками
Бо зачепила мене, зачепила
Так, що душа моя ночами не спала
Зачепила до нестями, зачепила
І в голові лише вона лунала
Бо зачепила мене, зачепила
Наче весна серед холодного дня
Зачепила, а потім зникла
Та все одно вона моя, не моя
Вже немає її, тільки спогади в небі
Вже немає її, може, так було треба
Вже немає її, сонце зійде над нами
Вже немає її, та я пам'ятаю
Зачепила мене, зачепила
Зачепила мене, зачепила
