Третя кава на столі, я сиджу в тишині,
Вже давно пора заснуть, та не можу все забути.
Не пишу і ти мовчиш, тільки спогад ще звучить.
Я собі казав давно, що між нами все пройшло.
Але пам'ятаю дні, де були ще я і ти,
Де за руку ще тримав, де я все тобі віддав.
Я не хочу все назад, не шукаю винних фраз,
Просто інколи вночі ти приходиш у думки.
Я не прошу тебе назад, не шукаю більше фраз,
Та коли гітара грає, знову згадую про нас.
Третя кава, третя ніч, я з думками віч-на-віч.
Всі казали, час лікує, тільки мене він не рятує.
Третя кава, я не сплю, бо тебе ще так люблю.
Я хотів тебе забути, та не можу відпустити.
Третя кава, третя ніч, і гітара тихо грає,
Все, що сказати я не зміг, ця мелодія знає.
Третя кава, третя ніч.
Я мовчу, а серце ні.
Е, я навчився бути сам, не питати, як ти там,
Не шукати у людей новин про тебе кожен день.
Я на фото не дивлюсь, і триматись ще вчусь,
Та як вечір наступає, пам'ять знов тебе вмикає.
Кожен день собі кажу, я без тебе проживу,
А під ранок знов без слів пам'ятаю, як люблю.
Я не злюсь і не кричу, просто чесно ще мовчу,
Бо не все проходить враз, якщо справжнє було в нас.
Я не прошу тебе назад, не шукаю більше фраз,
Та коли гітара грає, знову згадую про нас.
Третя кава, третя ніч, я з думками віч-на-віч.
Всі казали, час лікує, тільки мене він не рятує.
Третя кава, я не сплю, бо тебе ще так люблю.
Я хотів тебе забути, та не можу відпустити.
Третя кава, третя ніч, і гітара тихо грає,
Все, що сказати я не зміг, ця мелодія знає.
Може, ранок забере те, що тисне так мене,
Я доп'ю останній ковток і зроблю вперед ще крок.
Не напишу тобі привіт, хоч болить знайомий слід,
Не вертають ті часи, де були ще я і ти.
Третя кава, третя ніч, я з думками віч-на-віч.
Всі казали, час лікує, тільки мене він не рятує.
Третя кава, я не сплю, бо тебе ще так люблю.
Я хотів тебе забути, та не можу відпустити.
Третя кава, третя ніч, і гітара тихо грає,
Все, що сказати я не зміг, ця мелодія знає.
Третя кава на столі, я сиджу в тишині,
Вже давно пора заснуть, та не можу все забути.
