В чому винен я,
Я знаю,
Та все одно
Тебе кохаю.
Ти вже не та,
Я вже інакший,
Та поруч з тобою був найкращий.
Пам'ятаю зустріч
І твої очі,
Пам'ятаю дні,
Де були удвох,
І свої помилки,
І ганебні вчинки,
Яких не простив би навіть Бог.
Та ти прощала, сам не знаю чому,
І зрозумів одну просту істину:
У всьому світі серед тисяч доріг
Тебе кохав, та не зберіг.
Ти знайдеш свою долю,
Не буде печалі,
Мене ти забула,
Життя іде далі,
Я б віддав би все,
Що казав тобі,
Про мрії, які
Загубив у пітьмі.
Вони не збулися, це тільки моя вина,
Та для мене вони були сенсом життя.
Якби можна було повернути той час,
Я б зустрівся з тобою кожен раз.
Тепер між нами тільки спогади й тиша,
У кожному слові твоє ім'я.
Я навчився жити, та не навчився
Бути без тебе день за днем.
Якщо колись випадково зустрінемось знову,
Я не скажу зайвих красивих фраз,
Лише подивлюсь тобі тихо у вічі
І подякую долі за кожен, кожен раз.
В чому винен я,
Я це знаю,
Та навіть час
Любов не забирає.
Якщо десь почуєш
Цю пісню сумну,
Пам'ятай,
Я кохав тебе одну.
