Ми поруч сиділи одного
разу в авто
Вона запитала тихо:
Хто ми з тобою?
У салоні музика грала,
ніби кіно
І пісня звучала
про долю людську непросту
Хто ми одне для одного зависло в повітрі
Я мовчав, бо не знав,
як сказати без фраз
Тоді ще не вмів я словами простими
Пояснити, ким ти була для мене в той час
Ти тиша, ти спокій, ти радість моя
З тобою я такий, як є, без масок душі, без фільтрів лиця
З тобою я забуваю все, тоді найщасливіший я
Таке питання непросте: хто ти мені, а хто тобі я?
Ми різні дороги топтали до зустрічі
Несли за плечима і біль, і жалі
І кожен з нас мав своє колись, своє втрачено
Та в тій тиші в авто ми стали живі
Я дивився у вікна, а бачив лиш тебе
Світ мов зупинився на кілька хвилин
І в тій короткій миті я раптом зрозумів
Не кожне кохання вміщається, хто ти мені
Для мене ти Всесвіт, моє ти життя
А я для тебе? Не знаю, але є...
Ти тиша, ти спокій, ти радість моя
З тобою я такий, як є, без масок душі, без фільтрів лиця
З тобою я забуваю все, тоді найщасливіший я
Для мене ти Всесвіт,
моє ти життя
