Ти не знаєш, скільки разів
Я шукав тебе серед людей.
Кожна зустріч була особлива,
І для мене одна із подій.
Ти сміялась, жартувала щиро,
Я мовчав, ніби так і треба.
Ти не знала, у кожному слові
Я давно будував своє небо.
Ти не знаєш,
Що для мене була цілим світом.
Ти не знаєш,
Я запам'ятав кожну мить.
Ти сказала і не помітила,
А я все запам'ятав.
Кожне слово, кожен погляд,
Наче в зошит хтось записав.
Я не шкодую ні про що,
Просто час був проти нас.
Є кохання, що не кричить,
А живе тихо поміж фраз.
Може, доля колись почує
Все, що серце не вимовля,
Бо найщиріші зізнання
Часто народжує сама тишина.
Ти не знаєш,
Що для мене була цілим світом.
Ти не знаєш,
Я запам'ятав кожну мить.
Ти сказала і не помітила,
А я в пам'яті записав.
Навіть те, що давно забула,
Я у серці назавжди сховав.
Не встиг сказати,
Чому мовчав.
Бо боявся, що кохання
Може стати
Дружбою.
Ти не знаєш,
Що для мене була цілим світом.
Ти не знаєш,
Я запам'ятав кожну мить.
Ти сказала і не помітила,
А я в пам'яті записав.
Навіть те, що давно забула,
Я у серці назавжди сховав.
