Мерці плачуть, коли живі співають ці пісні
Плач з-під землі луна, коли сонця стихають вогні
І хмари стають все густішими
І навіть птахи замовкають
Мерці попід вікнами самотніх шукають
Тому після того, як сонце заходить
Якщо ти один в одинокому домі
І вітер гуде за вікном
Про любов не співай
Ні в якому разі про любов не співай
Мерці пам'ятають, коли дивитись на сонце могли
Вогонь у серці палав, світив крізь безодню імли
Та час, мов пісок, тікає
Віки як секунди летять
Ніяка сила не зніме таких заклять
Тому після того, як вітер замовкне
А місяць у небі - страшний та холодний
Як ти наодинці
Про любов не співай
Ніколи й нізащо про любов не співай
(Тому у той час, як місяць на небі
І ти - сам-на-сам, будь ласка, не треба
Я з-під землі чую тебе
Про любов не співай
Благаю, кохана
Про любов не співай)
Чи чуєш ти ці мертві голоси?
Чи чуєш ти ці мертві голоси?