Вечірнє сонце хи́литься за гай,
І день поволі тане за горою.
Ти тільки пам'ятай, мене чекай,
Бо я живу надією з тобою.
Дороги нас розве́ли у світи,
Та ду́ші розлучи́ти не зуміли.
Я крізь роки вертаюся туди,
Де я сказала: «Я чека́ю милий».
Сіяє місяць в небі над рікою
А я суму́ю сильно за тобою.
І знову час повільно так біжить,
А серце все до те́бе так летить.
Нехай тума́ни сте́ляться полями,
Наше коха́ння бу́де завжди з нами.
Крізь со́тні днів, крізь ві́дстані й роки́
До те́бе поверну́сь я назавжди́.
За вікнами давно заснуло місто,
А я не сплю, думка́ми знов з тобою.
І так душа чекає тихо звістки,
Що скоро знов побачимось весною.
Я пам'ятаю до́тик твоїх рук,
Тепло́ оче́й і ніжний поцілу́нок.
І навіть час не змо́же розірвать
Наше кохання - це соло́дкий трунок.
Сіяє місяць в небі над рікою
А я суму́ю сильно за тобою.
І знову час повільно так біжить,
А серце все до те́бе так летить.
Нехай тума́ни сте́ляться полями,
Наше коха́ння бу́де завжди з нами.
Крізь со́тні днів, крізь ві́дстані й роки́
До те́бе поверну́сь я назавжди́.
І якщо ніч огорне все мовчанням,
Я прошепо́чу ніжно твоє і́м'я.
Живу одним-єдиним сподіванням -
Що знову ти обі́ймеш мене, ми́ла.
Хай нас кордо́ни знову розділяють,
Хай до́ля випробо́вує не раз.
Ті, хто по-спра́вжньому коха́ють,
Зустрінуться, бо прийде їхній час.
Сіяє місяць в небі над рікою
А я суму́ю сильно за тобою.
І знову час повільно так біжить,
А серце все до те́бе так летить.
Нехай тума́ни сте́ляться полями,
Наше коха́ння бу́де завжди з нами.
Крізь со́тні днів, крізь ві́дстані й роки́
До те́бе поверну́сь я назавжди́.
[Фінал]
І хай розлука забере літа,
І серце мо́є ніби у вогні́.
Бо ти зміни́ла все моє́ життя,
До те́бе повернусь я… вір мені.
