Ти не подарунок
Ще та цяця
Сто із десяти
Ніжність грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти врєдна і колюча як акація
Тебе немає і погода в небі хмуриться
Та може це усе на краще хай забудеться
Нехай несуть вітри мої вірші по вулицям
Побиті душі гріють ними хай лікуються
Я би забув та не можу
Кожен твій погляд о боже
Кожен твій крок про любов
Про це лиш покажуть в кіно
Поки не плач дарма
Не жми пальці
Я ще не знав яка колюча ти акація
Ти не подарунок
Ще та цяця
Сто із десяти
Ніжність грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти врєдна і колюча як акація
Ти не подарунок
Ще та цяця
Сто із десяти
Ніжність грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти врєдна і колюча як акація
Ти сказала забудь
Я більше не повернусь
До тих холодних рук
Від них так віє ночами
Твоїми ночами
Моїми ночами
Та тільки жаль
Що сльози замерзали до шрамів
А ти сказала стоп більше
Не повернусь
Моїх очей ніколи вже не побачиш
Та це все на краще
Хоч на душі тяжче
Але твоє кохання не заслужене щастя
Ти не подарунок
Ще та цяця
Сто із десяти
Ніжність грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти врєдна і колюча як акація
Ти не подарунок
Ще та цяця
Сто із десяти
Ніжність грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти врєдна і колюча як акація
