Наче зупинилася земля,
Ніби починаю все з нуля,
Я з тобою від усіх втечу.
Не відповідаю на дзвінки,
І згорають часу сторінки,
Хочу закричати, та шепчу:
Видимі, невидимі,
Стали ми безсилими,
Почуття в омоніми,
Ми...
Видимі, невидимі,
Разом, не окремими,
Станемо щасливими,
Ми,
Ми.
Просто не зважати на роки,
Ми уже на відстані руки,
Поглядом своїм мене тримай.
Буду сонцем, краплями дощу,
Я тебе тепер не відпущу,
На руках у мене засинай.
Видимі, невидимі,
Стали ми безсилими,
Почуття в омоніми,
Ми...
Видимі, невидимі,
Разом, не окремими,
Станемо щасливими,
Ми.
Твоїми силуетами,
Віршами та портретами
Заповнені кімнати таємні душевні мої.
Твоїми подарунками,
Обіймами й цілунками
Заповнені кімнати таємні душевні мої.
Видимі, невидимі
