[нерозбірливо]
Весела видалася нічка,
Немає в небі вже світил.
Кохання, як шкідлива звичка,
Полишити замало сил.
Наповнюєш легені димом,
Та не заповниш пустоти.
Залишаться на вікнах пилом
Ті спогади, де я і ти.
Ти тільки не плач, не треба,
Хоч сльози зараз як потреба
Для всіх твоїх невдач.
Ти тільки не плач, не варто,
І зараз уже не до жартів,
І скажеш лиш: пробач,
Пробач.
І знову я тобою п'яний,
А може п'яний від брехні,
Бо не лікує мої рани
Те, що сказала ти мені.
Стакан порожніх обіцянок
Наповнила аж через край.
А скільки вже розбитих склянок,
Ти знаєш, я скажу: прощай.
Ти тільки не плач, не треба,
Хоч сльози зараз як потреба
Для всіх твоїх невдач.
Ти тільки не плач, не варто,
І зараз уже не до жартів,
І скажеш лиш: пробач,
Пробач.
Ти тільки не плач, не треба,
Хоч сльози зараз як потреба
Для всіх твоїх невдач.
Ти тільки не плач, не варто,
І зараз уже не до жартів,
І скажеш лиш: пробач,
Пробач.
Пробач.
Пробач.
Пробач.
