Вона носить подертий джинс
І читає старі романи
В неї погляд летить у височінь, що лікує невидимі рани
Вона знає, про що мовчать ліхтарі у нічному місті
Вона вміє так щиро кохать, без інтриг і без зайвої злісті
Коли вона проходить повз тебе,
Здається, ніби зупиняється час
Вона приносить у сумочці небо
І це небо тепер для нас
Ти її не сплутаєш ні з ким
Вона пахне вітром і весною
Її сміх розвіює, як дим
Все, що досі звалося журбою
В неї сонце світиться в очах
В неї серце, мов відкрита книга
І від посмішки на її губах
Розстане навіть вічна крига
Вона любить зелений чай
І малює на склі хмаринки
Вона скаже тобі: зустрічай
І примчить до тебе без зупинки
В її рюкзаку магія зір, трохи казки і теплі ноти
Вона зніме з тебе весь біль, і забудеш про всі турботи
Коли вона проходить повз тебе,
Здається, ніби спиняється час
Вона приносить у сумочці небо
І це небо тепер для нас
Ти її не сплутаєш ні з ким
Вона пахне вітром і весною
Її сміх розвіює, як дим
Все, що досі звалося журбою
В неї сонце світиться в очах
В неї серце, мов відкрита книга
І від посмішки на її губах
Розстане навіть вічна крига
Ти мене не сплутаєш ні з ким
Ніжно пахну вітром і весною
І мій сміх розвіює, як дим
Все, що досі звалося журбою
В мене сонце світиться в очах
В мене серце, мов відкрита книга
І від посмішки на моїх губах
Розстане навіть вічна крига
Ти її не сплутаєш ні з ким
Ти її не сплутаєш ні з ким
