Ти зводиш мене з розуму
Не відчуваю простору я
Дивлюся задоволено
Бо певно божеволію
Я Божеволію
Я Божеволію
Тихо так, тихо так
Бо мені зірве дах
Ти зводиш мене з розуму
Не відчуваю простору я
Дивлюся задоволено
Бо певно божеволію я
Я Божеволію
Я Божеволію
Спалив всі спогади
Та досі болить
Твої образи
Засіли в голові
Пробач що не зміг
Віддатися тобі
Ти розбила серце
На мільйони шматків
Твої тіні бачу навіть в сні
Твій дотик згадую я кожну ніч
Миттю все зникає в пустоті
І в цій кімнаті лише я і ти
Ти зводиш мене з розуму
Не відчуваю простору я
Дивлюся задоволено
Бо певно божеволію я
Тихо так
Тихо так
Тихо так
Тихо так
Дивлюся задоволено
Бо певно божеволію я
