Якби я не пробував тікать
Але я повертався кожен раз
Скажи чи це усе лиш твоя гра
Мені уже запізно забирать серце
Скажи що тобі треба
Бо ти ж знаєш можу бути твоїм
Мила коли дивлюсь в очі
Я мов тону у твої знов руки
Ти в’янеш немов квітка вночі
Зникаєш, тільки но бачу слід, я твій
Я пробував забути сотню раз
Але спогад про нас все не зникав
Контроль поволі мила я втрачав
Від одного погляду я знав
Твою постать бачу вночі
Мила я прошу припини, мене із глузду вже зведи
Тому прошу мені скажи, чи ти шукаєш любові
Чи тобі треба лиш гроші?
І знаєш хоч би як не хотів
Але втекти мені ніяк, із твоїх пасток вже мила
Тягнеш мене плавно вниз
Твої ці ігри вже звели, мене із розуму
Морочить голову твоя брехня
Коли ти поруч я тону до дна
Я забуваю усе що казав
Всі обіцянки – просто слова
Мене досі маниш, прошу відпусти
Окупувала голову й украла всі думки
Й як би я не пробував, ти в моїх думках
Вже напевно до кінця, буду твоїм я
Як не хотів, але я не забрав
Образи твої у моїх думках
Це немов манія божевільна
Коли ти поруч, я тону до дна
І знаєш хоч би як не хотів
Але втекти мені ніяк, із твоїх пасток вже мила
Ти тягнеш мене плавно вниз
Твої ці ігри вже звели, мене із розуму
Ти повсякчас в моїй голові
Не покидаєш ти думки, ти мов отрута у крові
І повір куди б я не ходив
Я повертаюся сюди, я опиняюсь при тобі
