Всередині все лає, кусає, звикає, зникає
Зариває біль цей, забуває, так буває,
І дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає
Всередині все лає, кусає, звикає, зникає
Зариває біль цей, забуває, так буває,
І дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає
Дізнатися б мені, ну як ти там
Або не ворушити біль від незагоєних ран
Здається, що трикутник цей черговий Нотр-Дам
Тобі ж завжди подобався Париж, мадам
Для ностальгії в голові вже спеціальний екран
І крутиться наш серіал та мало серій там
На жаль, мені тебе не вистачає
Я згадую той Львів і серце знову нариває
Всередині все лає, кусає, звикає, зникає
Зариває біль цей, забуває, так буває,
І дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає
Всередині все лає, кусає, звикає, зникає
Зариває біль цей, забуває, так буває,
І дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає
А є лиш біль слова твої стрілами бʼють у ціль
І фари, що сліпили очі були пророчі
Як тамагочі я був твоїм всі дні і ночі
Але тепер в нас зовсім інші заморочки
Може ти сама, а може з іншим ти
Гуляєш вулицями, де щасливими були
На жаль, мені тебе не вистачає
Я згадую той Львів і серце знову
Лає, кусає, звикає, зникає
Зариває біль цей, забуває, так буває,
І дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає
Всередині все лає, кусає, звикає, зникає
Зариває біль цей, забуває, так буває,
І дні пусті моє серце крають
Всередині все лає, кусає, зникає, звикає
Зариває біль цей, забуває, так буває,
І дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає
Всередині все лає, кусає, звикає, зникає
Зариває біль цей, забуває, так буває,
І дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає
