Важко лягають слова у речення
Я по вулиці йду приречена
І місяць вже заховався за хмарами
І хтось на зустріч сліпить фарами
Замовкло все і сплять всі вулиці
А сніг тихенько тане на руці
Можливо когось ця ніч і радує
Мені ж вона тебе нагадує
Снігопадами ти до мене йди
Ти то мене йди снігопадами
Снігопадами сніг такий як ти
Йому легко йти снігопадами, снігопадами
Снігопадами снігопадами
Весна замінить холод, розтане на серці сніг
Я повернув би все, що зберегти для нас не зміг
Розкидані по світу закохані дві душі
Вдають, що світить сонце, ховаючись від дощів
Прийди в мої обійми, повернись у мої сни
Я ніколи і ні за що з них не дам піти
І ти до мене йди снігопадами, снігопадами
Снігопадами ти до мене йди
Ти до мене йди снігопадами
Снігопадами сніг такий як ти
Йому легко йти снігопадами
Сніг такий як ти, (снігопадами)
А йому легко йти, (снігопадами)
Сніг такий як ти, (снігопадами)
А йому легко йти
