Немов Номад
Вітрила, лину в даль
Прощайте, милі
Фьорди, береги
Пусти мене журба
Залиш печаль
На марні спогади
В воді круги
Жевріє обрій, точиться війна
На мене, люба, більш не ворожи
Сягнувши дна
Що разу в небо собі поринай
Вернусь колись долаючи межі
До, поки не уйметься
Мій останній глузд
Наразі, земле моя
І шалений тік
У вирій я відкину
Мрій довжеленний клин
На землю доти, мила, не вернусь
Дам каті світу я твоє ім'я
Здолаю смуток
Сумніви падіть
То може ми з тобою знов
Повернем небу синь
Тоді для нас ряснітиме земля
До, поки не уйметься
Мій останній глузд
Наразі, земле моя
І шалений тік
У вирій я відкину
Мрій довжеленний клин
На землю доти, мила, не вернусь
До, поки не угасне
Мій шаленний блюз
Нехай примарна зграя
Мрій лунає вир
Тобі я подарую
Зірваний пил
На землю доти, мила, не вернусь
На землю доти, мила, не вернусь
