Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжнобіла, -
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку чорноброву
Він в останній раз прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Лише вітер у соснині
Сумну пісню вигравав:
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
