Сьогодні щось змінилось,
Неначе сон наснилось,
І час згубив відлік свій
В очах близьких лиш тиша,
Яка стає все глибша,
Навколо сльози відчай біль.
Здається ще недовго
Лишилось, бути вдома,
Прощання надто є швидким.
Відпусти, я прошу щиро!
Лише біль в очах моїх.
Вмить життя моє змінило,
Час загасить спогади.
Відпусти, я прошу щиро!
Хоч ми поруч, ми — чужі!
Це кохання так втомило,
Час загасить спогади!
Сьогодні все змінилось,
Серцебиття спинилось,
Коли лунали ці слова…
І я в обіймах злості,
Яка ж підступна осінь,
І плачуть щиро небеса.
Ти не хвилюйся мила,
Пройде цей біль, як злива,
І висохнуть твої вуста.
Відпусти, я прошу щиро!
Лише біль в очах моїх.
Вмить життя моє змінило,
Час загасить спогади.
Відпусти, я прошу щиро!
Хоч ми поруч, ми — чужі!
Це кохання так втомило,
Час загасить спогади!
